Категорія: Новини

Всесвітній день паліативної та хоспісної допомоги відзначають кожного року у другу суботу жовтня. Його організатор – Світовий Альянс установ, що надають такі послуги. Цей день покликаний звернути увагу суспільства на проблеми обмеженого доступу до послуг, відсутності паліативної допомоги у деяких регіонах.

Щороку в Україні від невиліковних хвороб вмирають півмільйона людей. Багато з них помирають вдома, наодинці, страждаючи від болю та депресії, відсутності належного догляду.

Паліативна допомога — це підхід, який покращує якість життя пацієнтів (дорослих і дітей) та їхніх сімей, які стикаються з проблемами, пов’язаними з хворобою, що загрожує життю.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) виокремила паліативну допомогу, як окремий напрямок медицини, у 1982 році. В Україні перші хоспіси було відкрито лише в 1996. Хоспіс – це спеціалізована медична установа, де доглядають невиліковно хворих людей наприкінці їх життя.

В основному паліативної допомоги потребують онкохворі, хворі на ВІЛ/СНІД, цукровий діабет. Згідно даних ВООЗ необхідним мінімумом є 100 ліжок для паліативних хворих на 1 мільйон населення. Ситуація в Україні все ще не відповідає цим стандартам.

У Національній службі здоров’я України нагадують, що паліативна допомога безоплатна в усіх медзакладах України, які мають договір із НСЗУ. Відповідно вони оплачують вартість послуги за пакетом “Стаціонарна паліативна медична допомога дорослим та дітям”.

В період війни ми зустрічаємось із багатьма зовнішніми обмеженнями, до яких маємо пристосовуватись і це створює додаткову напругу всередині.

!!!Проте наші внутрішні обмеження найчастіше ще сильніші за зовнішні. Згадайте, скільки разів за останній час ви казали собі «Не можна», «Не на часі», «Не варто», «Не сьогодні», «Так ввічливі люди не роблять», «Мене не зрозуміють», тощо.

НАГАДУЄМО: дозволяти собі щось приємне, добре, корисне, цікаве не просто можна, але й варто! Задля того, щоб підтримувати життя в собі, знаходити додаткові ресурси і підсилювати свою життєстійкість, щоб рухатися до ПЕРЕМОГИ!

ДОПОМОГА У ЗВ’ЯЗКУ З ВАГІТНІСТЮ ТА ПОЛОГАМИ

Декретні виплати нараховуються усім жінкам (навіть неповнолітнім), які не застраховані в державній системі соціального страхування.

Розмір допомоги:

загальний — 100% середньомісячного доходу жінки з розрахунку на місяць;

мінімальний розмір — 25% від прожиткового мінімуму для працездатної особи на місяць (не менше ніж 671 грн).

Розмір допомоги жінці, яка офіційно працює, залежить від її заробітку за останні 12 календарних місяців роботи перед декретною відпусткою.

Для безробітної допомогу визначатимуть на основі допомоги з безробіття.

Розмір виплат не може бути меншим за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати. Відповідно у 2023 році:

максимальний розмір допомоги для жінок, що працюють – 100 500 грн на місяць;

мінімальний для жінок, що працюють – 6 700 грн на місяць.

Досягнення дитиною повноліття. Батько звільняється від сплати аліментів, якщо дитина досягла 18 років. Також, дитина повинна бути працездатною та не навчатися у вищому навчальному закладі.

Якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з батьків. При цьому дохід дитини повинен повністю забезпечувати її потреби. Якщо дохід дитини зменшився та не забезпечує її потреби, то заінтересована особа (той, з ким проживає дитина) може звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

Батьки можуть бути звільненні від обов’язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.

Серед питань, які обговорили: дослідницькі завдання; оптимальні інструменти для моніторингових досліджень, адаптовані до конкретних потреб та особливостей дослідження; сценарій фокус-групи.

Дана публікація стала можливою завдяки проєкту, створеному Громадська організація “Відкриті двері”” у співпраці з Нікопольський благодійний фонд «Нове життя» Дніпропетровської області завдяки отриманому гранту від Програми Підтримка організацій громадянського суспільства в Україні у межах фінансової підтримки British Embassy Kyiv. Програма реалізується Crown Agents у партнерстві з International Alert і у співпраці з Crown Agents in Ukraine

Проблема домашнього насильства для українського суспільства була і є завжди актуальною та поширеною.

У ситуації домашнього насильства головне – не мовчати

Домашнє насилля немає соціальних меж. Воно трапляється у всіх соціальних групах незалежно від рівня освіти і доходів.

Наша Громадська організація вже тривалий час проводить широку інформаційно-просвітницьку кампанію для жертв домашнього насильства, щоб толерувати суспільство до проблеми домашнього насилля.

Раніше, за запитом Центру правової допомоги ГО «НЦДСПР «Відкриті двері», для повного розуміння проблеми домашнього насильства у Дніпропетровській області, Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Дніпропетровській області надавало статистичну інформацію стосовно жертв домашнього насильства за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 по Дніпропетровській області:

кількість жертв домашнього насильства – 8 793;

зареєстровано заяв та повідомлень про вчинені правопорушення та інші події, пов’язані з домашнім насильством – 11 711;

кількість осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУПАП – 8 855;

кількість випадків сімейного насильства за участю дітей – 416;

кількість осіб, яким винесено терміновий заборонний припис – 7 272;;

кількість тимчасово вилучених дітей із сімей (разом зі службою у справах дітей) – 141;

кількість проведених профілактичних бесід на тему домашнього насильства – 11 295.

За офіційними даними Національної поліції України, наданими у відповідь на запит, всього по Україні у 2022 році надійшло 244 381 звернення з приводу фактів домашнього насильства, що є на 40% більше, ніж у попередньому 2021 році (144 394) та на 15% більше, ніж у 2020 році (208 748) і на 41% більше, ніж у 2019 році (141 814).

Триматися Так наразі живуть мешканці Нікополя та Нікопольської громади, які прийняли рішення залишитися у рідному місті, щосекунди тримаючи свій фронт в тилу, на роботі, в середині громади, в родині. Містяни навчилися жити в тотальній невизначеності, щоденних стресах, адаптувались до тривоги та небезпеки, що їх супроводжує. Але діти, підлітки, внутрішньо переміщені особи, люди похилого віку та люди з інвалідністю більш вразливі до появи психопатологічних реакцій на стресові події, і, – це нормально

Тож що таке НОРМАЛЬНІ РЕАКЦІЇ НА КРИЗОВІ ПОДІЇ ТА ОЗНАКИ ГОСТРОГО СТРЕСУ

Якщо ви відчуваєте наступні прояви –

ІІІ ГРУПА ІНВАЛІДНОСТІ: ПЕРЕЛІК ЗАХВОРЮВАНЬ:

Особи, яким встановлено III групу інвалідності, зазвичай мають помірні функціональні порушення й обмеження, тому потребують соціальної допомоги та захисту.

Інвалідність III групи встановлюється тим, у кого є стійкі порушення функціонування організму в помірному ступені. Зазвичай людина отримує такий статус через захворювання, обумовлені вродженими дефектами чи травмами.

ПЕРЕЛІК ЗАХВОРЮВАНЬ, ЯКІ ДАЮТЬ ПРАВО НА ОТРИМАННЯ ІІІ ГРУПИ ІНВАЛІДНОСТІ:

Перелік захворювань, які дають право на отримання III групи інвалідності, зазначений у відповідних наказах Міністерства охорони здоров’я України (наказ від 05.09.2011 № 561 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності» та постановах Кабінету Міністрів України (КМУ) (постанова від 21.01.2015 № 10 «Про затвердження переліку анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, станів та захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду»).

Для дітей-сиріт держава передбачає низку пільг і гарантій.

За даними Національної соціальної сервісної служби, у 2021 році над 33 598 дітьми було встановлено опіку чи піклування. У 2022 році ця цифра зросла на 6622 — загальна кількість дітей під опікою та піклуванням склала близько 40 220. Упродовж І кварталу 2023 року 29 847 дітей отримали офіційного опікуна або піклувальника. Такі цифри вказують на те, що показники встановлення опіки зростають, отже кількість дітей, які за певних причин втратили батьківське піклування, збільшилася.

Види статусів:

Стаття 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» вказує на види статусів для дітей, які з тих чи інших причин залишилися без батьків:

діти-сироти, в яких померли чи загинули батьки;

діти, позбавлені батьківського піклування, які залишилися без піклування батьків з різних обставин (позбавлення батьківських прав, визнання батьків безвісти зниклими тощо);

особи з-поміж дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Це особи віком від 18 до 23 років, в яких до повноліття померли батьки або ті, які мали статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

У цій статті буде розглянутий статус: ДИТИНА-СИРОТА.

Дитина-сирота – це дитина, в якої померли чи загинули батьки. (Стаття 1 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”).

На засіданні був затверджений робочий план дій, окреслена географія моніторингових досліджень щодо стану дотримання прав на соціальні послуги вразливих категорій населення, ухвалені принципи проведення моніторингу, методи та інструменти збору інформації.

Дана публікація стала можливою завдяки проєкту, створеному Громадська організація “Відкриті двері”” у співпраці з Нікопольський благодійний фонд «Нове життя» Дніпропетровської області завдяки отриманому гранту від Програми Підтримка організацій громадянського суспільства в Україні у межах фінансової підтримки British Embassy Kyiv. Програма реалізується Crown Agents у партнерстві з International Alert і у співпраці з Crown Agents in Ukraine.