Категорія: Новини

Проблема домашнього насильства для українського суспільства була і є завжди актуальною та поширеною.

У ситуації домашнього насильства головне – не мовчати

Домашнє насилля немає соціальних меж. Воно трапляється у всіх соціальних групах незалежно від рівня освіти і доходів.

Наша Громадська організація вже тривалий час проводить широку інформаційно-просвітницьку кампанію для жертв домашнього насильства, щоб толерувати суспільство до проблеми домашнього насилля.

Раніше, за запитом Центру правової допомоги ГО «НЦДСПР «Відкриті двері», для повного розуміння проблеми домашнього насильства у Дніпропетровській області, Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Дніпропетровській області надавало статистичну інформацію стосовно жертв домашнього насильства за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 по Дніпропетровській області:

кількість жертв домашнього насильства – 8 793;

зареєстровано заяв та повідомлень про вчинені правопорушення та інші події, пов’язані з домашнім насильством – 11 711;

кількість осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУПАП – 8 855;

кількість випадків сімейного насильства за участю дітей – 416;

кількість осіб, яким винесено терміновий заборонний припис – 7 272;;

кількість тимчасово вилучених дітей із сімей (разом зі службою у справах дітей) – 141;

кількість проведених профілактичних бесід на тему домашнього насильства – 11 295.

За офіційними даними Національної поліції України, наданими у відповідь на запит, всього по Україні у 2022 році надійшло 244 381 звернення з приводу фактів домашнього насильства, що є на 40% більше, ніж у попередньому 2021 році (144 394) та на 15% більше, ніж у 2020 році (208 748) і на 41% більше, ніж у 2019 році (141 814).

Триматися Так наразі живуть мешканці Нікополя та Нікопольської громади, які прийняли рішення залишитися у рідному місті, щосекунди тримаючи свій фронт в тилу, на роботі, в середині громади, в родині. Містяни навчилися жити в тотальній невизначеності, щоденних стресах, адаптувались до тривоги та небезпеки, що їх супроводжує. Але діти, підлітки, внутрішньо переміщені особи, люди похилого віку та люди з інвалідністю більш вразливі до появи психопатологічних реакцій на стресові події, і, – це нормально

Тож що таке НОРМАЛЬНІ РЕАКЦІЇ НА КРИЗОВІ ПОДІЇ ТА ОЗНАКИ ГОСТРОГО СТРЕСУ

Якщо ви відчуваєте наступні прояви –

ІІІ ГРУПА ІНВАЛІДНОСТІ: ПЕРЕЛІК ЗАХВОРЮВАНЬ:

Особи, яким встановлено III групу інвалідності, зазвичай мають помірні функціональні порушення й обмеження, тому потребують соціальної допомоги та захисту.

Інвалідність III групи встановлюється тим, у кого є стійкі порушення функціонування організму в помірному ступені. Зазвичай людина отримує такий статус через захворювання, обумовлені вродженими дефектами чи травмами.

ПЕРЕЛІК ЗАХВОРЮВАНЬ, ЯКІ ДАЮТЬ ПРАВО НА ОТРИМАННЯ ІІІ ГРУПИ ІНВАЛІДНОСТІ:

Перелік захворювань, які дають право на отримання III групи інвалідності, зазначений у відповідних наказах Міністерства охорони здоров’я України (наказ від 05.09.2011 № 561 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності» та постановах Кабінету Міністрів України (КМУ) (постанова від 21.01.2015 № 10 «Про затвердження переліку анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, станів та захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду»).

Для дітей-сиріт держава передбачає низку пільг і гарантій.

За даними Національної соціальної сервісної служби, у 2021 році над 33 598 дітьми було встановлено опіку чи піклування. У 2022 році ця цифра зросла на 6622 — загальна кількість дітей під опікою та піклуванням склала близько 40 220. Упродовж І кварталу 2023 року 29 847 дітей отримали офіційного опікуна або піклувальника. Такі цифри вказують на те, що показники встановлення опіки зростають, отже кількість дітей, які за певних причин втратили батьківське піклування, збільшилася.

Види статусів:

Стаття 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» вказує на види статусів для дітей, які з тих чи інших причин залишилися без батьків:

діти-сироти, в яких померли чи загинули батьки;

діти, позбавлені батьківського піклування, які залишилися без піклування батьків з різних обставин (позбавлення батьківських прав, визнання батьків безвісти зниклими тощо);

особи з-поміж дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Це особи віком від 18 до 23 років, в яких до повноліття померли батьки або ті, які мали статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

У цій статті буде розглянутий статус: ДИТИНА-СИРОТА.

Дитина-сирота – це дитина, в якої померли чи загинули батьки. (Стаття 1 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”).

На засіданні був затверджений робочий план дій, окреслена географія моніторингових досліджень щодо стану дотримання прав на соціальні послуги вразливих категорій населення, ухвалені принципи проведення моніторингу, методи та інструменти збору інформації.

Дана публікація стала можливою завдяки проєкту, створеному Громадська організація “Відкриті двері”” у співпраці з Нікопольський благодійний фонд «Нове життя» Дніпропетровської області завдяки отриманому гранту від Програми Підтримка організацій громадянського суспільства в Україні у межах фінансової підтримки British Embassy Kyiv. Програма реалізується Crown Agents у партнерстві з International Alert і у співпраці з Crown Agents in Ukraine.

Повномасштабне російське військове вторгнення в Україну, що розпочалося 24 лютого 2022 року, драматично вплинуло на все українське суспільство.

Беззаперечним є те, що дії російської армії та задуми російського воєнно-політичного керівництва можна кваліфікувати як «геноцидні» по відношенню до всього українського народу.

Тим не менш, українське суспільство не є гомогенним. Ризики і наслідки повномасштабної війни для більшості суспільства і для груп меншин, становище яких і раніше було вразливим, можуть мати різний характер.

Однією з таких етноспільнот є роми.

За даними громадських організацій до війни в Україні проживало від 200 до 400 тисяч ромів, найбільше в Закарпатській і Одеській областях, а наступними за кількістю ромів були Донецька і Харківська області, які перші потрапили в епіцентр бойових дій. Близько 90 % ромів стверджують, що зазнають переслідувань через свою національну приналежність.

Основну кількість ромів ВПО приймає Закарпатська область, прихисток для біженців надають у молитовних будинках протестантських громад, у спеціально організованих громадськими організаціями шелтерах і просто їх приймають у своїх сім’ях місцеві роми.

На сьогоднішній день ромська національна меншина є найбільш дискримінованою в Європі.

Незважаючи на декларовані державою рівні права для представників усіх національностей, саме роми є найбільш незахищеними та вразливими серед інших національних меншин, представлених в Україні.

Захист прав національних меншин в нашій державі гарантується Конституцією України, Законом України «Про національні меншини (спільноти) в Україні» № 2827-IX від 13.12.2022 та іншими нормативно-правовими актами. Україна стала учасником низки міжнародних договорів, які стосуються прав та захисту національних меншин, зокрема Рамкової конвенції про захист національних меншин.

14.09.2023 пройшла установча онлайн зустріч, під час якої члени проєктної команди затвердили склад моніторингової робочої групи, обговорили робочий план проєкту та окреслили основні дослідницькі завдання на вересень 2023 року.

На заході були присутні наступні члени проєктної команди: керівник Ірина Лось, експерт Юрій Бабінін, монітори: Маргарита Горбаненко, Олександр Лось, координатор Центру підтримки вразливих верств населення та надання їм психологічної, правової та соціальної допомоги в Дніпропетровській області Наталія Мезенцева та юрист Ірина Бут.

Дана публікація стала можливою завдяки проєкту, створеному Громадська організація “Відкриті двері”” у співпраці з Нікопольський благодійний фонд «Нове життя» Дніпропетровської областізавдяки отриманому гранту від Програми Підтримка організацій громадянського суспільства в Україні у межах фінансової підтримки British Embassy Kyiv. Програма реалізується Crown Agents у партнерстві з International Alert і у співпраці з Crown Agents in Ukraine .

Під час виїзного візиту спеціалісти познайомилися з місцевими мешканцями, ознайомили їх з можливостями цього проєкту та домовилися про подальше контактування та нашу допомогу в цій сфері.

Також ми проконсультували мешканців та роз’яснили, що в м. Нікополь та Нікопольському районі вразливим верствам населення буде надаватися безкоштовна комплексна допомога в рамках нашого проєкту, це:

Надання допомоги у отриманні дистанційних та онлайн –сервісів.

Координація та зв’язок з відповідними службами (поліція, центри зайнятості, управління сім’ї і молоді та ін.).

Надання психологічної підтримки для вразливого населення (індивідуальні консультації за телефоном гарячої телефонної лінії, в соціальних мережах, проведення груп взаємопідтримки).

Надання соціального супроводу в державні органи влади для оформлення документів, отримання медичної допомоги та документації.

Проведення інформаційних кампаній з питань здоров’я, безпеки та соціального захисту.

Цей проєкт створено спільними зусиллями ГО “Відкриті двері”” та Нікопольський благодійний фонд «Нове життя» Дніпропетровської області, завдяки отриманому гранту від Програми Підтримка організацій громадянського суспільства в Україні у межах фінансової підтримки British Embassy Kyiv. Програма реалізується Crown Agents у партнерстві з International Alert і у співпраці з Crown Agents in Ukraine.

На сьогодні дуже актуальною є проблема домашнього насильства, бо навіть під час війни кількість трагічних випадків не зменшується. Соціальне та економічне напруження зросло. Багато родин змушені переміщуватися в більш безпечні регіони й у пошуках житла опиняються в обмеженому просторі, деякі родини втратили житло та роботу. А це – каталізатори збільшення випадків домашнього насильства.

Закон України № 2229-VIII, прийнятий 07.12.2017 року «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі Закон – № 2229-VIII) є основним нормативно-правовим актом, який всебічно розкриває аспекти цієї тематики. Даний Закон фіксує, що:

ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Попри війну, виправдання насильству немає. До того ж нині є чимало шляхів подолати насильство та розпочати життя спочатку.

Існують законні інструменти захисту постраждалих та покарання кривдників: терміновий заборонний та обмежувальний приписи.

Терміновий заборонний припис видається поліцією строком до 10 діб у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи для негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Він дає можливість заборонити кривднику заходити до спільного помешкання, навіть якщо це його власність. За умисне порушення термінового заборонного припису може наставати адміністративна відповідальність.

Обмежувальний припис видається судом терміном від 1 до 6 місяців з можливістю подовження. Якщо кривдник умисно не виконує цей припис, йому загрожує кримінальна відповідальність.

Якщо насильство відбувається в сім’ї, треба телефонувати в поліцію за номером 102. У зверненні повідомити адресу, і якщо насильство відбувається щодо або в присутності дитині – вказати й це. Адже за Законом, навіть якщо дитина є свідком домашнього насильства, – вона вважається постраждалою і потребує допомоги та захисту.

Крім поліції, є й інші державні органи, які реагують на випадки домашнього насильства. Зокрема, це:

служба у справах дітей;

органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти;

органи охорони здоров’я, установи та заклади охорони здоров’я;

центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

суди;

прокуратура.

Держава вдається до низки спеціальних дій, щоб захистити постраждалих та запобігати домашньому насильству. Наприклад, це:

винесення термінового заборонного припису

видача обмежувального припису

постановка кривдника на спеціальний облік

направлення на проходження програми для кривдників з метою вироблення ненасильницької моделі поведінки

притягнення особи до відповідальності за вчинене насильство