
Спочатку Андрій ображав Олену, звинувачуючи її у своїх невдачах. Він контролював її кожен крок, обмежуючи її спілкування з друзями та рідними, підозрював її у невірності та звинувачував у поганому ставленні до нього. Коли Олена намагалася відстояти свої права або просто висловлювала свою думку, він міг переходити на крик, а згодом — і на фізичні дії.
Одного разу, після чергового випадку фізичного насильства, коли Андрій вдарив її так сильно, що вона впала і отримала серйозні травми, Олена зрозуміла, що більше так не може жити. Їй було важко прийняти рішення піти, адже вона боялася за себе і своїх дітей, але розуміла, що таке життя є небезпечним.
Завдяки підтримці своєї подруги, яка помітила синці і запитала про них, Олена наважилася звернутися до «Координаційного центру захисту прав постраждалих від гендерно-зумовленого насильства» ГО «НЦДСПР «Відкриті двері», де отримала правову підтримку і судовий захист від чоловіка. З часом Олена змогла переїхати з дітьми в інше місто, де розпочала нове життя, відновивши свою професійну діяльність та отримавши необхідну підтримку від нових друзів та громади.
Історія Олени нагадує, що домашнє насильство може трапитися з будь-ким, але є ресурси і люди, готові допомогти тим, хто опинився в такій ситуації. Важливо не мовчати, а звертатися за підтримкою і допомогою, щоб знайти вихід і забезпечити собі та своїм близьким безпечне і гідне життя.

Вихід є, ми поруч





Ваш захист – наша місія! 


