
«Природа – частинка нас самих, а байдужість до природи – це байдужість до власної долі» (В.О. Сухомлинський).


Війна забирає життя українців, руйнує їх домівки, будівлі, все, що складало їх довоєнне щасливе життя.
Країна-агресор щоденно від початку повномасштабної військового вторгнення на територію нашої країни завдає непоправної шкоди ще одній мовчазній жертві цієї війни –

навколишньому природному середовищу України, зокрема території Нікопольської територіальної громади.

Міжнародний кримінальний суд (МКС) визнає шкоду навколишньому природному середовищу військовим злочином:

Стаття 8 Римського статуту, де йдеться про «навмисне здійснення нападу, усвідомлюючи, що такий напад завдасть широкомасштабної, довготривалої та серйозної шкоди природному середовищу, яке буде явно надмірним по відношенню до конкретної та прямої загальної очікуваної військової переваги» є військовим злочином.

Також, у Кримінальному кодексі України (ККУ) є положення, які стосуються злочинів проти довкілля.

Стаття 441 ККУ визначає «екоцид» як масове знищення флори чи фауни, отруєння атмосфери чи водних ресурсів та інші дії, які спричинили або можуть спричинити екологічну катастрофу.

Саме по 441 статті ККУ мають реєструватись кримінальні провадження, які згодом стануть підґрунтям для судового переслідування рф.

На сьогоднішній день остаточно невідомо, який саме механізм буде застосовано до росії в контексті притягнення до відповідальності за злочини проти довкілля. Повна картина по заподіяній шкоді довкіллю буде зрозумілою лише після перемоги, коли будуть звільнені окуповані території України і туди зможуть зайти спеціалісти для оцінки завданих збитків.


У грудні 2022 року Генеральною Асамблеєю ООН було ухвалено

27 правових принципів захисту навколишнього середовища у зв’язку зі збройними конфліктами

(PERAC – Principles of the environment in relation to armed conflicts).

Серед 27 принципів є такі, на яких варто сконцентрувати особливу увагу. До прикладу, дев’ятий принцип PERAC вказує на те, що «міжнародно-протиправне діяння держави щодо збройного конфлікту, яке завдає шкоди навколишньому середовищу, тягне за собою міжнародну відповідальність держави, яка зобов’язана повністю відшкодувати таку шкоду, включаючи шкоду навколишньому середовищу». Тобто, саме дев’ятий принцип може бути ключовим для України в майбутньому на шляху до покарання рф.

Про фіксацію злочинів громадянами України проти довкілля, спричинених війною:

влітку 2022 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України створило офіційний ресурс «ЕкоЗагроза», корисний по фіксації та моніторингу стану довкілля, правопорушень проти довкілля за посиланням:
https://ecozagroza.gov.ua/sign-in).

створений і працює в смартфоні мобільний додаток “ЕкоЗагроза” із даними про загрози довкіллю!: ecozagroza.gov.ua Небайдужі українці мають можливість долучитися до боротьби з окупантами та стати на захист нашого довкілля. Для того, щоб це зробити, достатньо мати лише смартфон. На “ЕкоЗагрозі” можна знайти чіткі інструкції, як діяти у разі хімічної небезпеки, викидів хлору та азоту тощо. Також є функція виклику екстрених служб та посилання на корисні ресурси.

Важливо

При заповненні відповідної заявки заявник проходить обов’язкову процедуру електронної ідентифікації та автентифікації.

про державні, органи, що фіксують злочини проти довкілля можна за посиланням:
http://surl.li/qvous на сторінці ГО «Відкриті двері».

про єдиний в Україні екологічний чат-бот – SaveEcoBot розміщена на сторінці ГО «Відкриті двері» за посиланням:
http://surl.li/qvovu

Не мовчімо

Разом до Перемоги

“



ДОКУМЕНТАЦІЯ ВОЄННИХ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ ЗЛОЧИНІВ У НІКОПОЛЬСЬКОМУ РЕГІОНІ: АНАЛІЗ, ВІДШКОДУВАННЯ ТА ЗМІЦНЕННЯ ГРОМАДИ»,

МЕТА ПРОЄКТУ: документування воєнних та екологічних злочинів, що вчинені рф у місті Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області, підготовка аналітичного Звіту для подальшого відшкодування збитків, зміцнення місцевої громади через інформаційно-просвітницькі заходи та створення координаційної платформи для обговорення та вирішення проблем регіону.
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID – US Agency for International Development або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та
Українська Гельсінська спілка з прав людини – УГСПЛ.