Особи, яким встановлено III групу інвалідності, зазвичай мають помірні функціональні порушення й обмеження, тому потребують соціальної допомоги та захисту.
Інвалідність III групи встановлюється тим, у кого є стійкі порушення функціонування організму в помірному ступені. Зазвичай людина отримує такий статус через захворювання, обумовлені вродженими дефектами чи травмами.
Перелік захворювань, які дають право на отримання III групи інвалідності, зазначений у відповідних наказах Міністерства охорони здоров’я України (наказ від 05.09.2011 № 561 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності» та постановах Кабінету Міністрів України (КМУ) (постанова від 21.01.2015 № 10 «Про затвердження переліку анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, станів та захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду»).

III група інвалідності встановлюється за таких захворювань:

Відсутність однієї легені.

Відсутність або субатрофія одного ока.

Стійкий повний птоз на одному оці після проведення всіх видів відновного лікування.

Практична сліпота на одне око (гострота зору з переносимою корекцією нижче 0,05 або концентричне звуження меж поля зору до 10 град від точки фіксації) внаслідок професійного захворювання, трудового каліцтва чи воєнної травми. 3 група інвалідності встановлюється в разі одноокості внаслідок побутової травми або хвороби, не пов’язаних зі службою в армії або професійною діяльністю на період перенавчання та придбання нової професії.

Двобічна глухота.

Стійка трахеостома в разі неможливості пластичного закриття.

Стеноз гортані II-III ступеня внаслідок травматичного або інфекційного ураження нервово-м’язового апарату гортані з одно- або двобічним парезом і стійкою дисфонією.

Стійка афонія органічного генезу.

Дефект щелепи чи твердого піднебіння, якщо протезування не забезпечує жування.

Гіпофізарний нанізм (зріст менше ніж 150 см).

Параліч кисті.

Параліч верхньої кінцівки або параліч нижньої кінцівки.

Виражений парез верхньої або нижньої кінцівки, що супроводжується значним обмеженням обсягу активних рухів у всіх суглобах і гіпотрофією м’язів: плеча — понад 4 см, передпліччя — понад 3 см, стегна — понад 8 см, гомілки — понад 6 см, а також гіпотрофією м’язів кисті чи стопи.

Чужорідне тіло в речовині головного мозку (внаслідок травми), якщо травма супроводжувалася абсцесом мозку або менінгоенцефалітом.

Значний дефект кісток черепа (3×1 кв. см і більше, крім випадків заміщення його аутотканиною, або за менших розмірів), якщо відбувається пульсація мозку, або при відсутності пульсації у випадках, коли травма мала перебіг з ускладненнями (інфекційно-гнійним процесом).

Відсутність кисті та вищий рівень ампутації верхньої кінцівки.

Хибний суглоб плеча або обох кісток передпліччя.

Відсутність усіх фаланг чотирьох пальців кисті, за винятком першого.

Відсутність трьох пальців кисті, включно з першим; анкілоз чи виражена контрактура тих самих пальців у функціонально невигідному положенні.

Відсутність першого, другого пальців з відповідними п’ястковими кістками.

Відсутність перших пальців обох кистей.

Відсутність трьох пальців кисті з відповідними п’ястковими кістками.

Кукса стегна чи гомілки.

Кукса стопи на рівні суглоба Лісфранка або на вищому рівні.

Двобічна кукса стопи з резекцією голівок плюсневих кісток за Шарпом.

Різко виражена контрактура чи анкілоз 2-х гомілковоступневих суглобів; різко виражена контрактура чи анкілоз гомілковоступневого суглоба з розташуванням стопи у функціонально невигідному положенні.

Різко вираженій контрактурі чи анкілоз кульшового або колінного суглоба у функціонально невигідному положенні або укорочення кінцівки понад 7 см після резекції суглоба.

Уроджений чи набутий вивих кульшових суглобів чи одного кульшового суглоба зі значним порушенням функції.

Деформація грудної клітки внаслідок резекції п’яти та більше ребер за наявності дихальної недостатності І ст. і більше.

Неконсолідованийу перелом стегна чи обох кісток гомілки.

Нестійкий колінний або кульшовий суглоб з вираженим порушенням функції кінцівки.

Укорочення нижньої кінцівки на 7 см і більше.

Ендопротез колінного чи кульшового суглоба.

Остеохондропатія, остеохондродистрофія за зросту менше ніж 150 см.
Кіфосколіоз III ст. з наявністю дихальної недостатності чи кіфосколіоз IV ст.

Екстирпаціїя шлунка.

Тотальна тиреоїдектомія з приводу раку.

Штучний клапан серця.

Штучний водій ритму серцевої діяльності.

Інородне тіло в серцевому м’язі чи в перикарді.

Відсутність однієї нирки з патологією другої.

Двобічна мастектомія.

Якщо повторний огляд припадає на період дії воєнного стану в Україні, такий огляд переносять на строк після завершення воєнного стану. Однак такий повторний огляд має пройти не пізніше 6 (шести) місяців після завершення воєнного стану. Перенесення огляду можливе за таких умов:

ЛКК не може направити осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) на медико-соціальну експертизу;

Лікар не може направити дітей з інвалідністю до ЛКК.

Лікар, який оформляє направлення на МСЕК, не може вимагати від пацієнта-переселенця (внутрішньо переміщеної особи) укладання декларації. Також лікар не має права вимагати у пацієнтів прибути безпосередньо на повторний огляд під час дії воєнного стану.

Інвалідність продовжується до останнього числа 6 місяця після завершення воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд. На таких же умовах продовжується індивідуальна програма реабілітації особи (дитини) з інвалідністю.

Особа, якій встановлено інвалідність III групи, має право на пенсію по інвалідності за наявності від 1 до 14 років страхового стажу залежно від віку особи на час, коли її визнано особою з інвалідністю ІІІ групи, або ж від часу звернення за призначенням пенсії.

Розмір пенсії особам з інвалідністю III групи становить 50 % пенсії за віком, тобто для визначення розміру пенсії по інвалідності спочатку обчислюється розмір пенсії за віком, на яку особа мала б право після досягнення пенсійного віку.

Мінімальні виплати з інвалідності 2023 року для незайнятих осіб з інвалідністю III групи становлять 2 100 грн, для зайнятих осіб з інвалідністю III групи — 2 093 грн.

За наявності 30 років страхового стажу для жінок і 35 для чоловіків пенсія по інвалідності III групи не може бути меншою за 2 200 гривень.
Інвалідам з дитинства ІІІ групи допомога призначається в розмірі 60%, а на дітей-інвалідів — 70% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Особи, які мають інвалідність ІІІ групи та не мають права на пенсію по інвалідності або державну допомогу у зв’язку з інвалідністю, мають право на державну соціальну допомогу, розмір якої становить 60% від вищезазначеного прожиткового мінімуму.