ЧИ МОЖНА НАДІСЛАТИ ЗАЯВУ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ ЕЛЕКТРОННОЮ ПОШТОЮ

У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури) (ст. 4 Закону “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” від 15.03.2022 № 2136-IX).

Під час дії в Україні воєнного стану, чинне законодавство України продовжує функціонувати та регулювати трудові відносини, окрім окремих змін.

Працівник може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження у зв’язку із веденням бойових дій у районі, в якому розташоване підприємство, установа, організація, та загрозою для його життя і здоров’я.

У випадку, якщо працівник вирішив припинити трудовий договір, укладений на невизначний строк, за власним бажанням, він повинен надати заяву, із зазначенням причини звільнення, з дотриманням вимог і підписати її, на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні.

Роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, а саме:

переїзд на нове місце проживання;

переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;

вступ до закладу освіти;

неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;

вагітність;

догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю;

догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію;

прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин.

Частиною 3 ст. 29 КЗпП України визначено, що ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронних комунікаційних мереж з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису.

У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися альтернативні способи ознайомлення працівника, крім інформації, визначеної п. 4 ч. 1 ст. 29 КЗпП України, що доводиться до відома працівників у порядку, встановленому ст. 29 КЗпП України.

Слід зазначити, що спосіб листування та процедура обміну документами засобами електронних комунікацій між працівником та роботодавцем повинна бути врегульована або трудовим договором, або колективним, або будь-яким документом, де зазначена відповідна можливість.

Тому, у разі відсутності попередньої згоди сторін трудових правовідносин на обмін офіційними документами засобами електронного зв’язку, заяву доцільно подати (надіслати) у паперовій формі з оригінальним підписом автора документу, оскільки направлення заяви засобами електронного зв’язку не дає можливості іншій стороні встановити справжнє волевиявлення заявника.

Нагадуємо, що для отримання юридичної консультації від спеціалістів ГО «НЦДСПР «Відкриті двері» Ви можете звернутись за номерами гарячої лінії, яка працює кожного робочого дня з 10.00 – 16.00: