Коли почалась війна, мільйони українців виїхали у безпечні місця – в інші регіони України, або за кордон. Але коли, здавалось би, можна видихнути та трохи насолодитися так званим “нормальним” життям, коли над головою не літають ракети, а в смартфоні постійно не лунає повітряна тривога, коли маєш доступ до звичайних речей, виникає інша проблема – почуття провини за те, що інші залишилися страждати, а ти в безпеці. Тож як вибачити собі? Як позбутися паралізуючих переживань? Як виринути з потоку самодокорів і бути ефективним?
Бути живим, бути в безпеці, бути далеко від місця подій, дбати про безпеку своїх дітей, літніх батьків – нормально
Боятися, рятуватися, панікувати та тікати – наші природні реакції на небезпеку, пов’язані з інстинктом виживання. Вони спрацьовують першими. Це нормально
Якщо зараз ви в безпеці та відчуваєте гостре почуття провини – скористайтеся такими порадами.
Впевніться, що ви і люди, що перебувають поруч із вами і залежать від вас, дійсно у безпеці. Про них є кому подбати і забезпечити базові потреби: сон, їжа, гігієна, базова медицина.
Включайтесь в активну діяльність у будь-якій сфері, яка вам доступна. Навіть маленькі справи можуть зіграти вирішальну роль.
Придумайте спосіб, яким чином можете надавати підтримку нашим захисникам, біженцям і всім, хто її потребує – наразі варіантів безліч!
Приєднуйтесь до спільнот, які вже щось роблять. Не залишайтеся наодинці, вмикайтеся в робочі процеси та ініціативи, проєкти та рухи.
Складіть план: що саме і як ви можете зробити. Дійте за планом. Дійте і не звинувачуйте себе!
Не засуджуйте себе за “нормальне” життя. Використовуйте його для відновлення власних сил та підтримки своїх близьких – так ви можете принести набагато більше користі.
Бережіть себе, і будьте здорові
Нагадуємо, що на базі ГО «НЦДСПР «Відкриті двері» працює безкоштовна гаряча лінія з психологічної допомоги населенню, що постраждало від війни з 10.00 -16.00.
ЯК ВПОРАТИСЯ З ПОЧУТТЯМ ПРОВИНИ ЗА «НОРМАЛЬНЕ» ЖИТТЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ
