Автор: adminhq

До «Координаційного центру захисту прав постраждалих від гендерно-зумовленого насильства» ГО «НЦДСПР «Відкриті двері» зверталася 35-річна жінка Олена (ім’я змінено) з двома дітьми, яка жила довгий час у місті Нікополі. Вона працювала вчителькою початкових класів і була відданою своєму професійному та сімейному життю. Її чоловік Андрій (ім’я змінено), з яким вона прожила у шлюбі 10 років, був зовні турботливим, але з часом його поведінка почала змінюватися. З початком повномасштабної війни в Україні Андрій втратив роботу і почав зловживати алкоголем, що спричинило початок психологічного, а згодом і фізичного насильства у родині.

Ірина Штанько, наш чудовий психолог груп взаємопідтримки, завжди поруч! Вона отримала безліч запитів про те, як налагодити сон, і вирішила поділитися з вами добіркою простих, але дієвих порад! Ці поради точно допоможуть вам відновити спокій і гармонію в нічний час!

Домашнє насильство часто починається з незначних проявів. Тисячі жінок страждають від фізичного насилля. Багато хто з них терпляче чекає, що чоловік зміниться і ситуація покращиться, але цього не відбувається. Більше того, багато жінок переконані, що поліція, соціальні служби чи адвокати не зможуть їм допомогти. Однак є реальні історії тих, хто тривалий час жив з агресором, але знайшов у собі сили змінити своє життя та залишити його.

06.09.2024 р. була проведена онлайн зустріч для жінок ВПО на тему: «Ґендерно зумовлене та домашнє насильство під час повномасштабної війни: основні виклики, захист та протидія» у співпраці та на базі Нікопольської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості за підтримки проєкту ПРООН «Підтримка громадянського суспільства та молоді», що реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Організатором даного заходу є Координаційний центр захисту прав постраждалих від гендерно зумовленого насильства, створений на базі ГО «НЦДСПР «Відкриті двері».

На зустрічі виступила координатор проєкту, адвокат Ірина Лось, яка представила діючі проєкти і розповіла про інформаційно-просвітницьку діяльність ГО «НЦДСПР «Відкриті двері», що спрямована на психологічну підтримку і посилення правового захисту від гендерно зумовленого насильства під час війни в прифронтових містах Нікопольського регіону через взаємодію поліції з громадськістю.

Не завжди вдається уникнути насильства, а тому слід підготувати себе до того, що в один момент вам доведеться екстрено виходити з кризової ситуації.

Перше, що слід пам’ятати, – не варто відповідати агресією на агресію. Особливо цього не слід робити з людиною, яка перебуває у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння.

Спробуйте повідомити про ситуацію знайомим, друзям, родичам. Якщо у вас є можливість викликати поліцію – зробіть це!

Коли правоохоронці прибудуть на місце, то чітко поясніть їм що сталося та напишіть заяву. Якщо у вас є тілесні ушкодження, то зафіксуйте їх.

Висновки лікарів можуть стати одним з доказів на суді.

В Україні існує низка законодавчих норм, що дозволяють особам, які постраждали від домашнього насильства, звернутися до суду для захисту своїх прав та забезпечення безпеки. Одним із найефективніших механізмів захисту є видача обмежувального припису.

15 червня 2021 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс важливе рішення у справі Kurt v. Austria, яке стосується захисту прав жертв домашнього насильства. Це рішення стало ключовим кроком у розвитку правової практики щодо захисту постраждалих від домашнього насильства та підкреслило обов’язок держав забезпечувати ефективний захист від насильства в сім’ї.

МІФИ – це поширені хибні уявлення, які заважають попередженню і подоланню домашнього насильства.

У ситуації домашнього насильства головне – не мовчати!

Яскравим прикладом боротьби з насильством у сім’ї є боротьба громадянки України, мами чотирьох дітей, Ірини Левчук.

3 вересня 2020 року Європейський суд з прав людини вперше виніс рішення проти України щодо домашнього насильства у справі «Levchuk v. Ukraine» (Application no. 17496/19). Дане судове рішення демонструє, що Україну очікує непростий шлях подолання гендерної сліпоти та пошуку гендерно-чутливих судових рішень.