Новини

Робоча зустріч між спеціалістами (GCRT) Грузія та представниками ГО “НЦДСПР “Відкриті двері”

16.08.2021 р. в рамках програми «Вплив громадянського суспільства України та Грузії на створення системи реабілітації для жертв тортур в обох країнах, обмін досвідом між країнами успішними програмами комплексної допомоги жертвам тортур, в тому числі постраждалим від військових конфліктів» за підтримки ОБСЄ/БДІПЛ відбулась чергова робоча зустріч між спеціалістами Грузинського центру психосоціальної та медичної реабілітації жертв катувань (GCRT) – координатор проєктів – Софіо Табагуа, юристом Офісу в Горі GCRT – Кеті Бебіашвілі, коордВозможно, это изображение (один или несколько человек и в помещении)инатор GCRT Офісу в Горі Ніно Балоаіні, координатор проєктів ГО «НЦДСПР «Відкриті двері», керівник відокремленого підрозділу ГО «Україна без тортур» в Дніпропетровській області – Ірина Лось, монітор НПМ, спеціаліст з моніторингу ГО «НЦДСПР «Відкриті двері» – Олександр Лось.
Мета робочої зустрічі: обговорення міжнародно-правових зобов’язань по реабілітації жертв тортур, проблем пов’язаних з реалізацією прав жертв тортур на реабілітацію і забезпеченням програм підтримки для них в Україні і Грузії для подальшої розробки плану дій, що спрямований на вирішення проблеми і прийняття більш загальних заходів в країнах.
Під час робочої зустрічі виступила Ірина Лось, яка зазначила, що міжнародно-правові зобов’язання України з реабілітації жертв катувань зазначені в ст. 14 Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання.
Відповідно до Загального коментаря №3 Комітету ООН проти катувань кожна держава-учасниця потрібна “забезпечити у своїй правовій системі, щоб жертва катувань отримувала відшкодування і мала підкріплене правовою санкцією право на справедливу й адекватну компенсацію, включаючи засоби для якомога повнішої реабілітації”.
Водночас право на реабілітацію жертв тортур, що визнане Україною, залишається не імплементованим належним чином до норм національного законодавства. На сьогодні реалізацією права на реабілітацію жертв тортур займаються виключно НПО, які виконують програми за рахунок міжнародних донорів. Тому програми з реабілітації для жертв тортур залежать від міжнародної підтримки, так як на державному рівні дане питання залишається не вирішеним.
Юрист Офісу Горі GCRT – Кеті Бебіашвілі розповіла, що в Грузії на сьогодні реалізація ст. 14 Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання виконується силами неприбуткових організацій за рахунок міжнародної підтримки, або коли особа отримує справедливу сатисфакцію за порушення її права в ЄСПЛ. Хоча, сама по собі грошова компенсація не може розглядатися як належне відшкодування шкоди, заподіяної потерпілим від катувань особам. Грузинське національне законодавство, державна політика і державні бюджети не забезпечують право на реабілітацію при тому, що державою встановлені програми з реабілітації.
За підсумками робочої зустрічі можна зробити висновок, що незважаючи на роботу, що проводять організації в Україні та Грузії, які вже протягом десятиліть беруть участь в боротьбі проти тортур, наші держави не реалізують право на реабілітацію згідно з встановленими міжнародними нормами та зобов’язаннями.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *