

Воєнні злочини проти довкілля є прямим порушенням норм Женевських конвенцій 1949 року. Згідно ст. 55 I Протоколу, при веденні воєнних дій має бути виявлена турбота про захист природного середовища від широкої, довгочасної і серйозної шкоди.

В цьому дописі продовжуємо висвітлювати події про військові злочини російських окупантів у місті Нікополі, внаслідок яких страждає цивільна інфраструктура та довкілля громади.


:
Увечері, 25 лютого 2024 року росіяни атакували Нікополь, Покровську та Мирівську громаду. Внаслідок обстрілу виникла масштабна пожежа. На щастя, обійшлося без постраждалих, повідомив голова Дніпропетровської облради Микола Лукашук.

У Нікополі внаслідок ворожої атаки загорілися 4 вантажних автомобіля. Два з них було знищено. 6 авто – пошкоджено. Зачепило стіни та вікна у виробничих приміщеннях підприємства.

Наслідки атаки бачила Олена, яка мешкає у приватному секторі неподалік місця події. За її словами обстріл стався близько 20:00. Жінка зрозуміла, що снаряди розриваються десь поруч:

“ По звуку, знається, то були “ Гради ”, – ділиться спогадами Олена. Бо було кілька характерних виходів підряд. Як тільки ми це почули, одразу погасили світло у будинку. І тут же ракети прилетіли десь недалеко, бо були дуже гучні вибухи. Я навіть присіла на підлогу на всяк випадок. Мені знається було три або більше вибухів. Через хвилин 5 ми з чоловіком вийшли на вулицю і одразу відчули запах гару. На темному небі побачили величезні клуби чорного диму. Їх було багато. На фото, на жаль, не видно. Зрозуміли, що десь сталася масштабна пожежа. Тут же почули наближення правоохоронців та пожежників, які мчали на місце вибуху. Спочатку ми подумали, що обстріляли металургійне підприємство. Пізніше дізнались, куди саме влучили снаряди. Це було в ста метрах від нашого будинку ”.

Враховуючи вищенаведене, виникає нагальна потреба документування та фіксації наслідків воєнних злочинів держави-агресора на території міста Нікополь та Нікопольського району.

Відправною точкою нашого проєкту стала ідея невідворотності відповідальності держави-агресора за воєнні злочини, вчинені в Україні через їхнє документування, розслідування, засудження та покарання у недалекому майбутньому винних.