Сім’я – це середовище, де немає місця насильству.

Поняття «сім’я» у нас звичайно асоціюється з безпекою і захистом, із місцем, де можна знайти відпочинок і порозуміння.В Україні, на жаль, багато сімей буквально живуть в зоні бойових дійю. І страждають здебільшого, слабкі та незахищені люди.

Що ж ми розуміємо під словами «домашнє насильство»? Яке значення вкладаємо в цей термін?

У психологічній літературі ”домашнє насильство” — це:

дія або бездіяльність одного з членів сім’ї, спрямована проти інших членів сім’ї;

використання переваги сили чи влади, яка позбавляє членів родини особистих прав і свобод, і стає загрозою для їхнього життя і здоров’я (фізичного та психічного).

Домашнє насильство має повторювальний характер.

Стереотипи, толерантність та незнання щодо домашнього насильства передаються із покоління в покоління. Сміливість однієї постраждалої позбавитися насильства надихає інших на цей крок.

Насильство є таким порушенням прав і свобод людини, яке унеможливлює її самозахист.

Визначення «домашнє насильство» знайшло своє закріплення і у Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 р.:

Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: насильство може бути різного характеру, не обов’язково фізичним, а також містити погрози, а не самі діяння.

Домашнє насильство відчуває на собі значно більша частина жінок, ніж та, яка відображена в офіційній статистиці, а її прихований характер, інколи, не надає можливість жінці усвідомити, що вона потерпає від насильства.